Пошук

Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Мінагрополітики "Про внесення змін до наказу Мінагрополітику № 311 Друкувати

Аналіз регуляторного впливу
проекту наказу Мінагрополітики "Про внесення змін до наказу Мінагрополітики "Про затвердження Порядку забезпечення бланками довідок-рахунків, актів приймання-передавання машин і номерними знаками “Транзит” суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з реалізацією машин, що підлягають реєстрації та обліку в інспекціях державного технічного нагляду обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій", від 08.05.2007 року № 311"


1. Опис проблеми, яку планується розв’язати шляхом втручання у відповідні сфери підприємницької діяльності:

Введенням в дію наказу Мінагрополітики "Про затвердження Порядку забезпечення бланками довідок-рахунків, актів приймання-передавання машин і номерними знаками “Транзит” суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з реалізацією машин, що підлягають реєстрації та обліку в інспекціях державного технічного нагляду обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій", від 08.05.2007 року № 311"(надалі – порядок), передбачалося, що за умови  відсутності вимоги реєструвати машини в інспекціях державного технічного нагляду за суб’єктами господарювання перед їх реалізацією, як цього вимагає п. 2.23 "Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівних і меліоративних машин…", затверджених наказом Мінагрополітики від 11.06.2004 року № 221, а відтак звільнення їх від необхідних в цих випадках платежів до державного бюджету, суб’єкти господарювання, які займаються реалізацією машин, виконуючи вимоги цього наказу, сприятимуть створенню  та розвитку сервісної мережі, забезпечать здешевлення машин, що ними продаються.
Однак допущених ряд неточностей  у формулюванні вимог цього Порядку не дало бажаних результатів та породило ряд конфліктних ситуацій між суб’єктами господарювання, інспекціями держтехнагляду та покупцями техніки.

2. Визначення цілей державного регулювання:

Проект акту дасть можливість, усунувши неточність та нечіткість окремих формулювань, ліквідувати лишніх, посередників між покупцем та виробником або імпортером машин, а відтак забезпечити їх здешевлення, сприяти формуванню мережі підприємств технічного сервісу, поступово зменшити кількість марок  однотипних, імпортних машин на ринку України, сприятиме оптимізації ринку сільськогосподарських імпортних машин.

3. Прийнятні альтернативні способи досягнення зазначеної цілі, переваги обраного способу

Перший альтернативний спосіб: залишити ситуацію такою, яка вона існує «статус-кво», але цей спосіб не доцільний, так як не вирішує існуючу проблему.
Другий альтернативний спосіб: ліцензування продавців сільськогосподарської техніки за умови здатності їх виконувати вимоги Закону України „Про захист прав покупців сільськогосподарських машин” у частині  технічного сервісу в гарантійний та післягарантійний періоди, відсутності посередників між продавцями та заводами виготовлювачами вітчизняної і зарубіжної сільськогосподарської техніки, однак він вимагає внесення змін до окремих законів України та  розробки додаткових нормативних актів все це законсервує ситуацію, що склалася, як мінімум до кінця року.
Третій альтернативний спосіб: запропонований проект наказу. Цей спосіб є доцільним тому, що він не потребує багато часу, дозволяє оперативно вплинути на ситуацію, що склалася.

4. Опис механізмів для розв’язання проблеми, відповідні заходи:

Доповненням до п.1.1. Порядку  поряд з підставами для внесення змін до нього, вказується мета цих змін, тобто  метою змін є: спрощення  державної реєстрації машин тим суб'єктам господарювання, які будуть дотримуватися цього порядку.
Зміни до п. 2.7. конкретизують його дію, адже витяг з плану реалізації можна скласти не вказуючи марок та видів машин. А це вже призвело до того, що  окремі суб’єкти підприємницької діяльності використовують спрощену реєстрацію машин, для яких в них відсутні спеціалісти-консультанти, відповідна матеріальна база для технічного сервісу цих машин, що суперечить ст.17 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин", яка зобов’язує виробників машин разом з їх продавцями організовувати технічний сервіс проданих машин.
Доповненням до п.3. уточнюється те, що довідки рахунки та акти приймання –передавання машин можуть видаватися покупцям суб’єктами господарювання лише на заявлені ними в переліку види і марки машин, з тих же самих причин, про які сказано вище.
Заміною в п 3.1.1. слова "записується" на слово "друкуються" усуваються  неоднозначність  твердження, адже в першому реченні цього пункту йдеться про дукарський спосіб заповнення довідки – рахунку.
Зміни до п.3.2. викликані листом Міністерства юстиції України від 02.04.2008 року №579-0-33-08-24/1 та численними зверненнями покупців техніки, які бачать, що  машина, перш ніж попасти до них, пройшла через двох трьох посередників  і стала значно  дорожчою, ніж у виробника, або на кордоні. Тому вноситься вимога, щоби  до довідки – рахунку, виданої на вітчизняну машину, додавати акт приймання передавання машини, виданий її виробником на ім'я суб’єкта господарювання, також уточняється, що на машину, ввезену через кодон, до довідки – рахунку додається вантажна митна декларація, яка має бути оформлена на ім'я того суб’єкта господарювання, який видає довідку – рахунок. Разом з тим  машина може бути зареєстрована за покупцем лише по акту приймання – передавання машини, виданого на його ім'я виробником машин. Ці з міни сприятимуть ліквідації лишніх, посередників між покупцем та виробником або імпортером машин. Тобто, якщо суб’єкт господарювання хоче користуватися, наданими йому державою преференціями, він зобов'язаний бути дилером вітчизняного виробника, та безпосередньо купувати імпортні машини у зарубіжного виробника, або його дилера.
Внесенні доповнення до п 4.1. викликані тим, що багато суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією машин, не маючи відповідних спеціалістів – консультантів, мінімального гарантійного комплекту запасних частин, залишають покупця один на один з проблемами, що виникають в процесі експлуатації машини.
Заміна в п.4.4. слів: "здійснення реалізації" на слова: "організації технічного сервісу, заявлених в переліку видів та марок машин", викликана тим, що умови для здійснення реалізації не виписані жодним нормативним актом, а тому можуть трактуватися по різному. Разом з тим, одним із завдань Порядку, що вводиться є сприяння формуванню підприємств мережі технічного сервісу. Таким чином дія цього пункту конкретизується.
Доповнення п.5.9. підкреслює, що цей порядок не поширюється на тих суб'єктів підприємницької діяльності, які проводять реалізацію машин після їх державної реєстації в регіональних інспекціях, отже він не викличе негативних реакцій на ринку сільськогосподарської техніки.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта:

Прийняття зазначеного регуляторного акта дасть можливість оптимізувати машинно-тракторний парк підприємств, господарств та організацій АПК, зменшити простої техніки через відмови і не своєчасне їх усунення, скоротити терміни виконання технологічних операцій, а відтак забезпечити підвищення   продуктивності праці.

6. Очікувані результати прийняття акта:

За рахунок зменшення простоїв техніки  та її часткового здешевлення зменшиться собівартість виробленої сільськогосподарської продукції.

7. Обґрунтування строку дії  акта:

Акт діє до виходу в світ нового нормативного акту, який забезпечуватиме регуляторний вплив у цій сфері.

8. Визначення показників результативності акта:

 - протягом року зросте кількість підприємств технічного сервісу, орієнтованих на західні стандарти роботи, на 10 - 15 відсотків
 - за рахунок ліквідації лишніх посередників зменшиться вартість машин, що будуть реалізовуватися  суб’єктами господарювання сільськогосподарським товаровиробникам, як мінімум на 10 відсотків
 - рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта вище середнього, вони вже доведенні до суб’єктів підприємницької діяльності, які виявили бажання працювати в рамках вимог та преференцій визначених цим актом.
 - кількість суб’єктів господарювання – понад 200.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта:

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюються щомісячно, шляхом моніторингу та звітування регіональними інспекціями державного технічного нагляду.
Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено в кінці року, шляхом аналізу статистичних даних в порівнянні з базовим.
Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися по показниках результативності Міністерством аграрної політики України.

 

Заступник Міністра                                                                         О.О. Шевченко

«____»__________2008 р.