| Коментар до статті 396 Господарського кодексу України «Діяльність суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні» |
|
| П'ятниця, 02 грудня 2011 16:27 |
|
Коментар до статті 396 Господарського кодексу України «Діяльність суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні» Науково-практичний коментар Господарського кодексу України, Щербина, Київ, 2008 Стаття 396. Діяльність суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні 1. На території України можуть створюватися і діяти суб'єкти господарювання з іноземними інвестиціями, які здійснюють свою діяльність у формах підприємства з іноземними інвестиціями (стаття 116 цього Кодексу), іноземного підприємства (стаття 117 цього Кодексу), інших формах, не заборонених законом. (Частина перша статті 396 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2424-ІУ е і 04.02.2005) 2. Порядок утворення підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних підприємств регулюється цим Кодексом, іншими законами, прийнятими відповідно до нього. Особливості створення банківських, страхових та інших фінансових установ за участі іноземного інвестора визначаються відповідними законами. 1. Коментована частина перелічує основні організаційно-правові форми суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні, а саме: — підприємство з іноземними інвестиціями (див. коментар до ст. 116). Особливості правового становища підприємств з іноземними інвестиціями визначені розд. IV Закону «Прорежим іноземного інвестування» і полягають у такому: а) майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання) звільняється від обкладення митом. При цьому митні органи пропускають таке майно на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації. Вексель погашається, і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховано на баланс підприємстві органом державної податкової служби за місцезнаходженням підприємства зроблена відмітка про це на примірнику векселя. Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним НБУ на день здійснення відчуження майна (ст. 18 Закону «Про режим іноземного інвестування», див. також Порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затверджений постановою КМУ від 7 серпня 1996 р. № 937); б) продукція підприємств з іноземними інвестиціями не підлягає ліцензуванню і квотуванню експорту за умови її сертифікації як продукції власного виробництва (ст. 19 Закону «Про режим іноземного інвестування», див. також Порядок визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями, затверджений постановою КМУ від 5 вересня 1996 р. № 1061); — існують у формі іноземного підприємства (див. коментар до ст. 117). На іноземні підприємства поширюються положення розд. IV Закону «Про режим іноземного інвестування», оскільки згідно з цим Законом термін «підприємство з іноземними інвестиціями» стосується і підприємств зі стовідсотковою іноземною участю; — існують в інших формах, не заборонених законом, до яких можна віднести фінансові установи, промислово-фінансові групи тощо. |