В народі кажуть: не було би щастя, так нещастя допомогло. Щось подібне наприкінці 90-х років відбулося і у нас – на Львівщині із зернозбиральними комбайнами.

Коли в Україну прийшли перші партії зарубіжних комбайнів, підприємці, які робили свій бізнес на них, рекламуючи свої послуги, говорили: „Ваші комбайни дають втрати врожаю 20 відсотків, ми ж зберемо своїми комбайнами без втрат, а Ви нам за це віддасте тих самих 20 відсотків, які ви все одно втратите”.

Не погоджуючись з такими заявами, ми змушені були організувати в кожному районі масові, гласні, із залученням преси, телебачення та науковців порівняльні випробування наших та різних марок зарубіжних комбайнів. І ми доказали, що наші 10-15 ти річні „Ниви” та „Дони”  не поступаються зарубіжним більш сучасним машинам в якості збирання врожаю. В окремих випадках наші комбайни давали навіть менші втрати ніж зарубіжні, якими керували малодосвідчені комбайнери.

Однак в процесі проведення цих випробувань нами було виявлено багато недоліків в комбайнах, які через недосвідченість комбайнерів, та дефіциту коштів на ремонт являлись причиною значних втрат та простоїв через відмови комбайнів. Наведу кілька прикладів.

На одному комбайні  „Нива”, в процесі таких випробувань в селі Підлісне Жовківського району, втрати врожаю сягали більше 20 відсотків, які ніяк не вдавалось усунути, аж поки випадково не помітили відсутність металевого козирка за підбарабанням. Він виготовляється з листового металу товщиною 1 мм і за 15 років просто зігнив, а рештки механізатор при заміні підбарабання просто викинув. Його призначення спрямовувати зерновий ворох, що виділяється у верхній частині решета на грохот і дальше на очистку. При відсутності цього козирка весь цей зерновий ворох  безперешкодно летить на соломотряс, який не в змозі про сепарувати таку кількість зерна. Такі комбайни в перші роки ми виявляли майже в кожному господарстві.

Другий випадок, свідком якого був я. Працювало два комбайни „Нива”. Один намолочував бункер зерна за один круг, а другий за півтора, при цьому жодних видимих втрат ні зерном в полові ні зерном в соломі ні не обмолочених колосків немає. Виявилось, що жалюзі нижнього решета не реагують на привід. Важелем  відкриваємо, а вони застигли на місці при мінімальному зазорі. При цьому велика кількість зерна потрапляє на колосковий шнек, звідти на повторний обмолот і так ходить, поки барабан  не перетворить його на борошно.  Коли ми стали перевіряти можливість регулювання зазору між жалюзями решіт, виявилось, що  таких комбайнів є більше половини. Тільки тоді ми зрозуміли вимоги Інструкції по експлуатації комбайнів, яка вимагає при постановці комбайна на збереження демонтувати грохот, оскільки гребіночний привід жалюзі решіт в процесі роботи забивається землею, зеленою масою і кам’яніє. Його почистити можна тільки демонтувавши решето. Не буду розказувати, як впливає на втрати не регульованність жалюзей решіт, не регульованість обертів барабана, які механізатори, при виході з ладу варіатора, глушать на максимальні і так працюють. Можна нарахувати кілька десятків інших недоліків, які впливають, як на величину втрат так і на кількість відмов.

Найкраще ми цю роботу провели в 1999 році. Тоді, при підтримці адміністрації, ми домоглися, що близько 70 відсотків комбайнів відповідало технічним вимогам. Однак з часом адміністрація помінялась, підходи до підготовки комбайнів змінилися а ми не могли щороку без відповідної підтримки організовувати випробувальні шоу. На підготовку комбайна стали виділятися гроші за залишковим принципом, відсоток комбайнів, що відповідають технологічним вимогам впав до 40-30, а в минулому році до 27 відсотків. За що нам, інспекції, і намилили шию, адже скрізь коефіцієнт готовності у всій звітності фігурує більше 80. Потрібно контроль за коефіцієнт готовності віддати на місця, а роботу інженерної служби оцінювати по зібраному врожаю і т.д.  

З приходом нової адміністрації суттєво змінилися і підходи до ролі контролюючих органів, зокрема, інспекції держтехнагляду. Основне не лише контроль, але і допомога.     

Все це і заставило нас розробити свої вимоги до зернозбиральних комбайнів при проведені державного технічного огляду. Щороку, в першій декаді червня, ми проводимо семінар - навчання з інженерами- інспекторами держтехнагляду.     Цього року на такі навчання запросили головних інженерів з управління сільського господарства. Після цього до кінця червня в кожному районі в 3-4 місцях проводимо такі навчання по оприлюдненому через засоби масової інформації та затвердженим розпорядженнями райдержадміністрацій графікам. При цьому на ці навчання запрошуємо керівників господарств та власників комбайнів. А з 1 липня проводимо державний технічний огляд також по окремо затвердженому графіку. Як правило, за один день проводимо цей захід на території двох-трьох сільських рад.

Крім того, в окремих районах, де є по два інженера, або відповідно підготовлені інженери-механіки районних управлінь агропромислового розвитку, в цьому році ми хочемо організувати консультативно-дорадчі пункти на базі найближчого до райцентру господарства.

  На комбайн, що відповідає технічним вимогам, ми видаємо талончик про проходження державного технічного огляду. Однак, такий талон відповідно з правилами проведення державного технічного огляду ми маємо право видавати на зареєстровану в інспекції машину. А в нас близько 40 відсотків комбайнів в силу різних причин не зареєстровані. Щоб вийти з цього положення, ми розробили свій порядок тимчасового обліку комбайнів, запропонувавши Мінагрополітики внести відповідні зміни і доповнення до правил реєстрації, оскільки це його прерогатива, якою, на жаль, Міністерство ніяк не хоче використовувати. Але це вже тема іншої розмови.

Таким чином на не зареєстрований комбайн видаємо тимчасовий реєстраційний талон та присвоюємо йому тимчасовий ідентифікаційний номер, який наноситься фарбою на лівій стороні бункера. Тут є певне порушення, бо правилами передбачено інші умови видачі тимчасового реєстраційного талону. Але ми це робимо, бо, по перше це дає можливість володіти достовірною інформацією щодо наявності зернозбиральних комбайнів, а по друге -  ми даємо можливість власнику комбайна на підставі тимчасового реєстраційного талона отримати патент на підприємницьку діяльність, відкрито використовувати цей комбайн. А в майбутньому така машина, відповідно до статті про набувну давність цивільного кодексу України, може бути зареєстрована на постійно внаслідок трьох умов: тривале і відкрите використання і майно, яке набуте не злочинним шляхом.

Ми розуміємо, що, проводячи цю роботу, ми беремо на себе дуже важку ношу, але, хліб того вартий!

Начальник інспекції держтехнагляду

Львівської облдержадміністрації

Олександр Кухарук