Кожного року ми відвідуємо виставку «Агро» і бачимо що її організатори весь час намагаються покращити  її роботу. Дуже багато учасників, техніки, відвідувачів. На перший раз може здатися, що змін ніяких немає. Але перше, що кинулось в очі, це велика частка фірм, які є власністю окремих підприємців.  І що цікаво, що вони випускають техніку, яку вже виробляють підприємства на Україні. Так, я нарахував 4 фірми, які випускають оприскувачі. Це тепер не складно – закупити комплектуючі в Італії, Польщі, Німеччині, поставити на українські колеса, виготовити з прокату раму. Шістнадцять  заводів випускають культиватори (аналог КПС-4), 11- дискові борони різної ширини захвату, 12 – машини для передпосівного обробітку типу «Європак». Мабуть по кількості заводів-виробників сільськогосподарських машин, ми давно вже перегнали весь Євросоюз. Але які результати? Коли запитуєш у спеціалістів, що представляють техніку : "А Ваші машини проходили випробування, а Ви маєте сертифікат на їх виготовлення.», вони або не знають, або уникають відповіді, або стараються доказати, що їхня техніка чуть не найкраща в світі і навіщо її випробовувати. Переконують, що аграрникам не важливо, чи машина має відповідні сертифікати, документи, а головне, щоб вона добре працювала. Хоча в дійсності все набагато гірше - техніка застаріла, часто ламається, має багато браку.

Підходимо до добре про рекламованої і гарно оформленої фірми ВАТ «Агроімпорт», м. Харків. Компанія займається виробництвом тракторів, які випускає Харківський тракторний завод, але з двигунами Д 260.4 Мінського моторного заводу. Крім цього Агро-імпорт, реалізує техніку Лозовського комбайнового заводу (складає трактори Липецького Володимирського тракторних, Красноярського комбайнового заводів Російської Федерації), Харківського тракторного заводу. Нашу увагу привернув вперше побачений трактор "Слобожанець" з трьома мостами. Оглянувши трактор, почали вивчати його на питання ідентифікації. Заводський номер двигуна  Мінського моторного заводу є,  а заводський номер трактора знаходиться в кабіні у вигляді наклейки, яку легко можна знищити, замінити і т.д., дублювання номера на рамі трактора викликало у нас сумнів. На лівому лонжероні видно неозброєним оком, що номер перебитий, на правому – номер зрізаний. У нас склалося враження, що під час збирання використали стару раму трактора Т-150К. Спеціаліст, що представляв машини пояснює, що трактор виготовляє приватне підприємство, номери присвоюються під час продажу. На день виставки підприємство реалізувало протягом року близько ста тракторів у східні і південні області України. Жодної рекламації! Чудово, честь Вам і хвала, але підприємство повинне захищати свій товар, як і від підробки, так і від крадіжки, для чого ж тоді ідентифікація, а тут машина сама схожа на фальсифікат. Разом з тим це підприємство забезпечується Мінагрополітики бланками актів приймання –передавання машин. Хтось мав би це контролювати.

На виставці широко представлена техніка із всього світу, і що цікаво, що кожна зарубіжна фірма хотіла щось показати нове для нас. Але якщо порівняти набір машин на "Агро 2008", з минулорічною виставкою в Ганновері, про яку ми знаємо зі звіту головного інженера Львівської філії УкрНДІ ПВТ ім. академіка Погорілого п. Я. Сала, який на ній побував, то новинами науки і техніки тут і не пахне. Як на мій погляд виставка повинна служити для пропаганди нової техніки, нових технологій, реклами і стимулювання виробництва та торгівлі сільськогосподарської техніки. А тут кожного року з всієї України тягнуть машини, що випускається десятиліттями, однакової конструкції, одного виду і призначення, затрачаються кошти. Для чого це? При розмові з спеціалістами з Данії, на запитання про враження  від цього шоу, вони ввічливо і скромно усміхнулись. Нав’язується думка, що більшість вітчизняних машинно виробників сільськогосподарських машин зупинились у минулому і тішать себе лаврами радянських часів, коли вони були єдиними безальтернативними на весь великий Союз. Що принципово нового привезли на виставку гіганти сільськогосподарського машинобудування : завод «Червона зірка», Одеський завод ґрунтообробних машин, "Хмільниксільмаш", Харківський тракторний завод, "Львівсільмаш" і т.д.? ВАТ "Львівагромашпроект" також нічого нового не показав, але вся техніка,  яку привезли на "Агро-2008" продана, і назад машини поїдуть до Львова порожні. Може це їм і вигідно.

Завод «Ковельсільмаш» представив нові для українських селян розкидачі твердих органічних добрив з вертикальними шнеками МТА-10 і МТА-12, видно що машини хороші і по виготовленню і по конструкції, тільки що вони будуть вносити, коли тваринництво в Україні занедбане.

Причіпний грейферний навантажувач НГП-0,5 "Карпатець-500П", показували спеціалісти заводу «Коломиясільмаш». Цікава, зручна і необхідна машина для селянина. ЇЇ можна використовувати для навантаження добрив, кормів, гною і як кран для вантажів. Легко причіпляється до тракторів класу 14 кН, працює від валу відбору потужності, вигідна для малих фермерських господарств.  

По моєму справи у наших сусідів по СНГ кращі. Який крок вперед зробили сільськогосподарські машинобудівники з Білорусі. Який вони створили комплекс машин на базі енергетичного засобу "Полісся-250", унікальна конструкція навісного зернозбирального комбайна, бурякозбирального комбайну, крім цього планується виготовити близько сорока причіпних і навісних машин, які будуть агрегатуватися з цим енергетичним засобом. Та й інші машини, зокрема сівалки, плуги та культиватори більше відповідають європейським стандартам, ніж наші. Кроком вперед є і сьогоднішня продукція заводу «Россільмашу» з Росії. Навіть своїм зовнішнім виглядом зернозбиральні ACROS 530, VECTOR 410  та кормо збиральний DON 680M комбайни викликають повагу.

Може я за критично віднісся до виставки, але хочеться дійсно після її відвідування побачити щось нове, незвичайне, щоб бачити перспективи механізації сільського господарства. Щось, хоч трохи похоже на виставку в далекому Ганновері, бо ми туди ніколи не поїдемо.

Головний інженер-інспектор

в Перемишлянському району

Богдан Шевчук